АНОТАЦІЯ
Дана методична модель розрахована для організації роботи з керівниками танцювальних гуртків позашкільних та загальноосвітніх закладів.
Ця форма роботи створюється на базі вчителя, досвід якого узагальнено та схвалено педагогічною радою навчального закладу.
Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу велику роль грає перспективний педагогічний досвід. Він являється одним з важливих резервів підвищення результативності педагогічної праці та якості знань учнів. Ця форма методичної допомоги педагогу для підвищення ефективності навчально-виховного процесу в цілому.
Програма розрахована на шість занять протягом навчального року і пропонується керівникам гуртків початкового, основного та вищого рівнів.
Автор : керівник зразкового ансамблю танцю «Натхнення» Болградського РЦДЮТ Алавацька В.В. Звання: «Керівник гуртка - методист».
Методичний консультант: Л.М.Єреп, завідувач художньо-естетичного відділу Болградського РЦДЮТ
ЗМІСТ
I ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
II ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ
III ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ ЗАНЯТТЬ
IV ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
V БІБЛІОГРАФІЯ
I ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Школа перспективного педагогічного досвіду є джерелом трансформування перспективного педагогічного досвіду в педагогічну практику фахової компетентності педагогів.
Головною метою діяльності школи є пошук ефективних форм, методів організації навчально-виховного процесу, вироблення оригінального педагогічного стилю, розробка, моделювання, апробація, корекція та реалізація освітніх технологій, презентація та поширення результатів діяльності закладу освіти за визначеною проблемою.
Актуальність школи перспективного педагогічного досвіду:
- підвищення професійної компетентності вчителя, його творчої активності сприяє школа перспективного педагогічно досвіду;
- школа перспективного педагогічного досвіду об’єднує педагогів з високою творчою активністю, з високими результатами педагогічної діяльності та молодих педагогів і має на меті створити умови для самореалізації кожного учасника в їх професійному поступі;
- дана форма роботи створюється на базі вчителя, досвід якого узагальнено та схвалено педагогічною радою навчального закладу.
Напрямки діяльності школи перспективного педагогічного досвіду та творчої майстерності є:
- удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнів в умовах забезпечення якісної освіти;
- оптимізація навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу та індивідуальної роботи з учнями;
- використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі;
- формування національної свідомості особистості;
- розвиток інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей дитини.
Школа перспективного педагогічного досвіду працює з постійним складом слухачів (5-10 осіб), відповідно до плану роботи з періодичністю занять не менше 6 разів на рік.
За орієнтовну структуру плану школи перспективного педагогічного досвіду можна взяти таку:
- вступ (мета школи, основні завдання, термін діяльності);
- список слухачів;
- тематика засідань;
- практичні заняття;
- методичні рекомендації.
Школа перспективного педагогічного досвіду знаходиться у постійному развитку, вона весь час удосконалюється. Зміст школи перспективного педагогічного досвіду визначає диференційний підхід з урахуванням специфіки, науково-методичної підготовки вчителів та стажу їх роботи. Змістовне наповнення занять повинне відповідати основним напрямкам роботи школи. У ході кожного з них напрацьовуються рекомендації або даються певні завдання для самостійного виконання у період між заняттями, що включають опрацювання відповідної літератури, підготовку та проведення позакласних заходів із застосуванням інноваційних технологій, методів або прийомів роботи.
Основними формами навчально-методичної роботи є:
- співбесіди керівника школи із слухачами з метою роз’яснення суті та особливостей досвіду його роботи;
- екскурс у творчу лабораторію керівника школи перспективного педагогічного досвіду;
- передача авторського досвіду;
- моделювання слухачами уроків, позакласних заходів за допомогою керівника школи;
- співбесіди, консультації;
- практичні заняття;
- методичні рекомендації;
- тренінги.
II ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Перше засідання вересень 2013 рік
Тема: Перші кроки у хореографічному навчанні. Побудова уроку з хореографії. Хід уроку.
- Теоретичне заняття:
- Перші кроки у хореографічному навчанні.
- Побудова уроку з хореографії.
- Хід уроку.
- Розминка та розігрів.
- Практичне заняття:
- Підготовча частина уроку.
- Основна частина уроку.
- Заключна частина уроку.
- Підсумки заняття:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Друге засідання жовтень 2013 рік
Тема: Індивідуальний та диференційний підхід до дітей на уроці з хореографії, згідно віковій категорії.
- Теоретичне заняття:
- Заняття хореографією з дітьми віком від 3 до 5 років.
- Заняття хореографією з дітьми віком від 6 до 9 років.
- Заняття хореографією з дітьми віком від 10 до 12 років.
- Заняття хореографією з дітьми віком від 13 до 15 років.
- Практичне заняття:
- Рухи українських народних танців.
- Бальні танці для дітей дошкільного віку.
- Підсумки заняття:
- Запитання.
- Побажання.
- Методичні рекомендації.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Третє засідання листопад 2013 рік
Тема: Хореографія, як вид мистецтва. Жанри та напрямки в хореографії.
- Теоретичне заняття:
- Класичний танець.
- Народний танець.
- Бальний танець.
- Сучасний танець.
- Практичне заняття:
- Рухи російських народних танців.
- Історично-побутові танці.
- Підсумки заняття:
- Запитання.
- Побажання.
- Методичні рекомендації.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Четверте засідання лютий 2014 рік
Тема: Побудова хореографічного твору.
- Теоретичне заняття:
- Складові частини побудови танцю.
- Наявність сюжету та ідеї в хореографічному творі.
- Практичне заняття:
- Рухи болгарських народних танців.
- Бальні танці, побудовані на народних рухах.
- Підсумки заняття:
- Запитання.
- Побажання.
- Методичні рекомендації.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
П,яте засідання березень 2014 рік
Тема: Відмінність хореографії в різних регіонах України, поділення країни на
історично-етнографічні регіони.
- Теоретичне заняття:
- Центральна Україна;
- Прикарпаття;
- Волинь, Полісся;
- Поділля;
- Слобожанщина, Донщина.
- Практичне заняття:
- Рухи білоруських народних танців.
- Європейські бальні танці.
- Підсумки заняття:
- Запитання.
- Побажання.
- Методичні рекомендації.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Шосте засідання квітень 2014 рік
Тема: Народні костюми різних регіонів України. Костюми різних народів. Бальні
костюми. Сучасні костюми.
- Теоретичне заняття:
- Костюми України.
- Костюми різних народів.
- Бальні костюми.
- Сучасні костюми.
- Практичне заняття:
- Рухи сучасних танців.
- Латино-американські бальні танці.
- Підсумки заняття:
- Запитання.
- Побажання.
- Методичні рекомендації.
III. ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
Перше засідання вересень 2013 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Перші кроки у хореографічному навчанні
Хореографія – одна із форм художнього виховання дітей. На початковому етапі навчання перед педагогами-хореографами стоять такі основні завдання: розвиток фізичної підготовки (сила, витривалість, спритність); розвиток танцювальних даних (виворотність, гнучкість, крок, стрибок, стійкість, координація); розвиток ритмічності, музичності, артистизму, емоційності, виразності; виховання працездатності, терпіння, спілкування в колективі; вивчення танцювального матеріалу.
Щоб розпочати роботу хореографічного колективу, спочатку потрібно підібрати спеціальне приміщення, провести набір дітей, скласти розклад занять, ураховуючи вік та кількість гуртківців. Приміщення для занять має бути світлим, чистим, добре провітрюваним, підлога – дерев’яною. Також повинні бути спеціальні приміщення для перевдягання. На заняттях діти повинні бути одіти в спеціальний одяг та взуття. Акомпанемент може бути у супроводі музичного працівника або фонограми. Визначення місця кожної у хореографічному класі.
Побудова уроку з хореографії
Урок з хореографії складається з трьох частин: розминка (підготовча частина уроку); вивчення танцювальної грамоти (основна частина уроку); закріплення матеріалу, ігри (заключна частина уроку).
Хід уроку
Підготовча частина уроку: вхід в клас під музику; шикування в лінії; уклін; марширування по колу з перешикуванням в різні фігури; розминка по колу (види ходи, види бігу); розминка на середині класу (вправи для голови, вправи для рук, вправи для корпусу, вправи для ніг); розминка в партері (вправи стоячи на колінах, вправи сидячи, вправи лежачи на спині, вправи лежачи на животі); стрибки; елементи акробатики.
Основна частина уроку: вивчення кожного руху окремо, танцю, який вивчається; з’єднання рухів між собою; з’єднання рухів в частини; з’єднання рухів в етюди; вивчення початку та кінця танцю; відпрацювання всього танцю.
Заключна частина уроку: ритмічні вправи; ігри (на розвиток уваги, музичності, артистизму, образності, передачі характеру, імпровізація); шикування в лінії; уклін; вихід з класу.
Розминка та розігрів
Якщо педагогу потрібно більшу частину уроку присвятити розучуванню танцю, або підготовці до виступу, то розминка замінюється розігрівом. Розігрів – це скорочена форма розминки, яка займає не третю частину уроку, а декілька хвилин. Діти виконують невелику кількість вправ, які допомагають їм підготувати своє тіло для заняття хореографією (стрибки, присідання, нахили корпусу).
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
На прикладі учасників зразкового ансамблю танцю «Натхнення», показ ходу уроку з хореографії.
Підготовча частина уроку: вхід в клас під музику; шикування в лінії; уклін; марширування по колу з перешикуванням в різні фігури; розминка по колу (види ходи, види бігу); розминка на середині класу (вправи для голови, вправи для рук, вправи для корпусу, вправи для ніг); розминка в партері (вправи стоячи на колінах, вправи сидячи, вправи лежачи на спині, вправи лежачи на животі); стрибки; елементи акробатики.
Основна частина уроку: вивчення кожного руху окремо, танцю, який вивчається; з’єднання рухів між собою; з’єднання рухів в частини; з’єднання рухів в етюди; вивчення початку та кінця танцю; відпрацювання всього танцю.
Заключна частина уроку: ритмічні вправи; ігри (на розвиток уваги, музичності, артистизму, образності, передачі характеру, імпровізація); шикування в лінії; уклін; вихід з класу.
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
Друге засідання жовтень 2013 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Індивідуальний та диференційний підхід до дітей на уроці з хореографії,
згідно віковій категорії.
Під час занять хореографією, потрібно вибудовувати структуру уроку згідно віковій категорії дітей. Від віку дітей залежить навантаження та продовження уроку. Потрібен індивідуальний та диференційний підхід до кожної вікової категорії дітей.
За віковою категорією діти діляться на: дошкільний вік (3 – 5 років); молодший шкільний вік (6 – 9 років); середній шкільний вік (10 – 12 років); підлітковий вік (13 – 15 років).
Заняття хореографією з дітьми віком від 3 до 5 років
Задачі: фізично підготувати весь м’язовий апарат до занять хореографією; розвивати музично-ритмічні здібності; вчити слухати та сприймати музику; вчити орієнтуватися в просторі; розвивати пам’ять та увагу; визначити через гру творчі здібності; підготувати до виконавської діяльності.
Уроки проводяться тричі на неділю: на початку - 30 хвилин, потім – 45 хвилин. Танці потрібно будувати з невеликою кількістю рухів та малюнків. Танці повинні не перевищувати дві хвилини. Репертуар повинен бути образним, зрозумілим та цікавим дітям.
Заняття хореографією з дітьми віком від 6 до 9 років
Задачі: розвивати пам’ять (координаційну, моторну, образну), увагу, образність творчі здібності; визначити через гру перевтілення; дати професійні початкові навички в хореографії (класичний танець).
Уроки проводяться тричі на неділю по 45 хвилин. Танці повинні не перевищувати дві – три хвилини. В танці не змінювати швидко малюнок, йти від простого до складного. Репертуар повинен бути образним, зрозумілим та цікавим дітям.
Заняття хореографією з дітьми віком від 10 до 12 років
Задачі: розвивати емоційність, образність; підготувати до фізичних навантажень (самий кращий вік для занять хореографією); дати професійні навички в хореографії (класичний танець, народний танець, бальний танець, сучасний танець); звертати увагу на передачу характеру в танці; звертати увагу на техніку виконання танцю; проводити заняття окремо для дівчат та хлопців.
Уроки проводяться тричі на неділю по 90 хвилин. Танці повинні не перевищувати три хвилини. Танці ускладнюються технічно та різноманітністю малюнків, але не брати дорослий репертуар.
Заняття хореографією з дітьми віком від 13 до 15 років
Задачі: змінити зміст уроків; враховувати фізичний стан підлітків (самий складний вік у дітей); враховувати інтереси та побажання дітей; дати професійні навички в хореографії (класичний танець, народний танець, бальний танець, сучасний танець); здружити колектив; проводити спільні заклади; звертати увагу на передачу характеру в танці; звертати увагу на техніку виконання танцю.
Уроки проводяться тричі на неділю по 90 хвилин. Танці повинні не перевищувати три – чотири хвилини. Танці ускладнюються технічно та різноманітністю малюнків. Репертуар не повинен нашкодити підліткам (ховати їх недоліки).
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Вивчити основні рухи українських народних танців: танцювальний крок з носка; танцювальний крок з каблука; ковзний крок; переступання; перемінний крок; танцювальний біг; бігунець; тинок; доріжка; вихилясник; вірьовочка; притупи; проста присядка; підсічка; голубці; стрибки на місці; стрибки з просуванням.
Вивчити бальні танці для дітей дошкільного віку: «Курчата»; «Вітерець»; «Слоненя».
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
Третє засідання листопад 2013 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Хореографія, як вид мистецтва. Жанри та напрямки в хореографії
Хореографія – це вид мистецтва, який відрізняється від інших видів тим, що в ньому художні образи створюються засобами пластичних рухів та ритмічно-чіткою, безперервною зміною виразних положень людського тіла.
Хореографія за жанрами розподіляється: класичний танець, народний танець, бальний танець, сучасний танець.
Класичний танець
Класичний танець та школа класичного танцю являють собою єдину систему професійного виховання людського тіла, яка панує більше чотирьохсот років. Екзерсис, заснований на основі класичного танцю, довів своє право бути на першому місці в засвоєнні танцювального мистецтва – це стержень на якому розвиваються всі танцювальні направлення. З латинської мови слово «класичний» означає зразковий.
Школу класичного танцю відрізняє: простота ліній; відточеність поз; відточеність стрибків та обертів; багатство пластичних відтінків, поетичною духовністю. Школа класичного танцю – це фундамент для виконання других напрямків в хореографії та в спорті.
Основу класичного танцю складає: рівновага, гнучкість, виворотність ніг, вільне та пластичне володіння руками, координація рухів, витривалість та сила.
Класичний танець дає безмежні можливості для самовираження.
Народний танець
Народний танець – це танець в якому закарбувались основні риси характеру та темпераменту народу, який його створив. Народний танець передається з покоління в покоління. Танці різних народів відрізняються в ритмічній побудові, в малюнках рухів, а також в зв’язку з географічними умовами. За тематикою народні танці поділяються на обрядові (прославляли пробудження природи, поклонялися святим птахам) та ігрові (тематика праці, побуту).
З давні часі народний танець був одних з улюблених видів мистецтва. Народжений народом, збережений на протязі віків, народний танець продовжує хвилювати як виконавців, так і глядачів.
Бальний танець
Бальний танець – це одна із побутових форм в хореографії. Термін «бальний» з’явився в наслідку виникнення інтересу до танці в побуті в епоху Відродження.
Бальний танець іде своїм корінням в побутові форми народного танцю. На етапі розділення суспільства на класи з’явилися салонні або бальні танці. Спочатку це були церемоніальні процесії, згодом улюблені танці народу були стилізовані, відшліфовані та пристосовані до виконання на балах. З часом бальні танці ускладнювалися, збагачувалися рухами та малюнками. Деякі бальні танці тих часів ми танцюємо і зараз, називаємо їх історично-побутові танці (брань, павана, менует, гавот, кадриль, вальс).
В наш час бальний танець – улюблений жанр хореографії, яку вивчають багато дітей та дорослих. Бальні танці поділяються: на європейські, латино-американські та танці побудовані на народних рухах.
Сучасний танець.
Сучасний танець – це жанр хореографії, який з’явився від появи нових стилів в музиці. Напрямки сучасного танцю: джаз (степ, бродвей-джаз, класичний джаз, афро-джаз, флеш, стріт, соул, фанк); модерн (демікласика, контемперарі); вуличні танці (диско, реп, хіп-хоп, брейк-данс).
Сучасний танець – це одна з форм самовираження сучасної молоді.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Вивчити основні рухи російських народних танців: танцювальний крок з носка; крок з каблука; перемінний крок; танцювальний біг; притупи; перепляс; моталочка; плескання; дрібушка; комбінована вірьовочка; проста присядка; бокова присядка; гармошка; припадання; кроки з переступанням.
Вивчити історично-побутові танці для дітей молочного шкільного віку: «Менует»; «Падеграс»; «Фігурний вальс».
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
Четверте засідання лютий 2014 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Побудова хореографічного твору
Приступаючи до постановки хореографічного номеру, потрібно пам’ятати про основні закони драматургії. Важливим є підбір музичного матеріалу. Музика – це не просто супровід танцювальних рухів, а перш за все – засіб розкриття змісту танцю. Постановник може підбирати музику до придуманого сюжету чи образу, а може спочатку знайти музичний матеріал і нього створити танцювальний номер.
Постановча робота в будь-якому хореографічному колективі різного напрямку та стилю складається з двох етапів:
- самостійна робота постановника над твором;
- розучування хореографічного тексту та постановка хореографічного твору з учасниками.
Складові частини побудови танцю
Головним у побудові хореографічного твору є вибір сюжету, який розвитком дії розкриває тему.
Частини композиції:
- експозиція – знайомство глядачів з дійовими особами твору, їх характерами
(оформлення, костюми, стиль, та манера виконання відтворюють місце та час події);
- зав’язка – початок дії, знайомство дійових осіб між собою (конфліктне зерно);
- розвиток дії – конфлікт, який намічався у зав’язці розвивається, дійові особи взаємодіють чи протидіють один одному (складається з декількох епізодів, кількість та тривалість визначається динамікою сюжету);
- кульмінація – найвища точка розвитку дії (музикальне вирішення, підкріплюється малюнком та емоційним хореографічним текстом);
- розв’язка – завершення дії(миттєве або поступове), підсумок твору.
Наявність сюжету та ідеї в хореографічному творі
Народженням хореографічного твору є задум, який навіюється музикою чи якимись другими творами. Задум включає в себе ідею та тему , через які на основі зібраного матеріалу вимальовується сюжет танцю. Сюжет – перебіг епізодів, розвиток дії, які визначають характер зображуваного в творі.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Вивчити основні рухи болгарських народних танців: перехресний крок; крок з качанням; крок з підскоком; біг вперед; удар стопою по підлозі; човник; притуп; ножиці; крок з присіданням.
Вивчити бальні танці, побудовані на народних рухах для дітей молочного шкільного віку: «Весела полька»; «Гуцулочка»; «Ріліо».
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
П’яте засідання березень 2014 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Стильові особливості українських народних танців та їх регіональний поділ
Український народ протягом століть створював свою самобутню культуру і найціннішим скарбом є танцювальне мистецтво. Завдяки впливу історичних, соціальних, економічних та географічних умов народ сформував українське танцювальне мистецтво.
Розвиток культури кожного регіону України пов'язаний з природним середовищем та способом господарювання. Кліматичні фактори, географічне розміщення, суспільство, історичні події впливали на духовний світ людини, на характер, темперамент народу. Культура України зазнала впливу інших народів. В різних регіонах створилися певні особливості побуту і традицій.
Етнографічні групи України: Центральна Україна; Прикарпаття; Полісся та Волинь; Поділля; Слобожанщина та Донщина.
Центральна Україна
До регіону Центральна Україна входять: Київська область, Полтавська область, Черкаська область, Кіровоградська область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область. Цей регіон характеризує те, що зазвичай прийнято вважати загальноукраїнським. Тут склалася загально-українська мова, шляхом злиття київського та полтавського говору.
У регіоні Центральної України народилися танці: «Гопак», «Козачок», «Метелиця», «Веснянка», «Хоровод», «Полька», «Кадриль».
Прикарпаття
До регіону Прикарпаття входять: Івано-Франківська область, Чернівецька область, Закарпатська область, Львівська область, Хмельницька область. Етнографічна специфіка цього регіону виражена багатьма характерними елементами побуту та традиційної культури. Самобутня етнокультурна, яка простежується в одязі, в орнаментах вишивок, у звичаях, обрядах, музичному фольклорі, танцях, піснях. На території Прикарпаття проживає багато національностей: гуцули, буковинці, бойки, станіславці, верховинці, лемки, угорці, словаки, румуни, поляки, молдовани, цигани, німці.
У регіоні Прикарпаття народилися танці: «Коломийка», «Аркан», «Гуцулка».
Полісся та Волинь
До регіонів Полісся та Волинь входять: Рівненська область, Волинська область, Житомирська область, Львівська область. Самобутня етнокультурна, яка простежується в орнаментах вишивок (кольори червоні та білі), у звичаях, обрядах, фольклорних традиціях, мистецькі вироби з дерева. На танцювальну культуру Полісся та Волині великий вплив має білоруська та польська культура.
У регіонах Полісся та Волинь народилися танці: «Полісянка», «Волинська полька», «Поліські притупи», «Діди», «Скакуха», «Поліський гопак», «Верболіз».
Поділля
До регіону Поділля входять: Хмельницька область, Вінницька область, Тернопільська область. Поділля межує з Угорщиною, Румунією, Чехією примикає до Карпат. На культуру Поділля впливає спільне проживання з молдаванами, румунами, циганами. Промисли, якими займаються на Поділлі – вівчарство, тваринництво, мають вирішальне значення в побуті та культурі.
У регіоні Поділля народилися танці: «Клин», «Варварка», «Роман», «Микола», «Марина», «Подоляночка».
Слобожанщина та Донщина
До регіонів Слобожанщина та Донщина входять: Харківська область, Сумська область, Донецька область, Луганська область. Цей регіон відзначається традиційно-побутовою культурою. На культуру Слобожанщини та Донщини впливає фольклор росіян та греків.
У регіонах Полісся та Волинь народилися танці: «Кадриль», «Козача пляска», «Шахтарська пляска», «Міська кадриль», «Парубоцькі жарти», «Козачок», «Гопак», «Полька».
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Вивчити основні рухи білоруських народних танців: білоруська полька; перескоки в сторону; галоп; біг зі стрибком; бічний крок; присядка; притуп; обертання; переступання з каблука на носок, ковзний крок.
Вивчити рухи європейських бальних танців: «Віденський вальс» - правий поворот, лівий поворот, перехідний рух назад, перехідний рух вперед, зміна; «Повільний вальс» - закрита зміна, правий поворот, лівий поворот, зміна назад, віск, прогресивне шасе,плетіння; «Танго» - закритий зворотний поворот, прогресивна ланка, закритий променад, прогресивний бічний крок, відкритий зворотний поворот, відкритий променад, шасе.
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ
Шосте засідання квітень 2014 рік
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Народні костюми різних регіонів України. Костюми різних народів.
Бальні костюми. Сучасні костюми.
Показ методичної літератури та малюнків з відображенням костюмів регіонів України, інших національних костюмів, бальних костюмів та сучасних костюмів.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Вивчити основні рухи сучасних танців: реп, джаз, модерн, хіп-хоп.
Вивчити рухи латино-американських бальних танців: «Ча-ча-ча» - основний крок, поворот, віяло, алемана, нью-йорк, рука в руці, спот поворот; «Самба» - основний крок, віск вправо та вліво, бота-фога, самба-крок, соло поворот, самба поворот; «Джайв» - тайм степ, зміна місць, зміна рук за спиною, повороти, кроки, стій і йди
IV ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Цілі та задачі школи перспективного педагогічного досвіду:
- високий рівень теоретичної та методичної підготовки вчителя;
- глибокі, все сторонні знання вчителем предмета та вміння використовувати їх для рішення педагогічних задач;
- організація праці вчителя, його творча лабораторія;
- стиль роботи, індивідуальність його педагогічного та методичного почерку;
- психо-педагогічна техніка;
- розуміння вчителем високих задач з формування в учнів моралі;
- результативність учбово-виховної роботи.
V БІБЛІОГРАФІЯ
- Березова Г.О. Хореографічна робота з дошкільнятами – Видавництво «Музична Україна», Київ, 1983
- Бондаренко Л.А. Танцювальні композиції та етюди танців народу світу - Видавництво «Музична Україна», Київ, 1975
- Ваганова А.Я. Основы классического танца: Учебник для вузов – Издательство «Лань», Москва, 2007
- Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю – Видавництво «Мистецтво», Київ, 1971
- Васильева Т.А. Балетная осанка: Методическое пособие для преподавателей детских хореографических школ – Москва, 1993
- Верховинець В.М. Теорія українського народного танцю – Видавництво «Мистецтво», київ, 1968
- Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе – Издательство «Просвещение», Москва, 1977
- Гуменюк А.І. Українські народні танці – Видавництво «Наукова думка», Київ, 1969
- Гусев Г.П. Методика преподавания народного танца: Учебное пособие для вузов искусств и культуры – Издательство «Владос», Москва, 2005
- Зимина П.В. Вопросы школоведения – Издательство «Просвещение», Москва, 1974
- Зихлинская Л.Р., Мей В.П. Первые шаги: Примеры уроков для преподавателей классического танца – Издательство «Логос», Киев, 2003
- Костровицкая В.С., Писарев А.А. Школа классического танца: Учебник для хореографических училищ – Издательство «Искусство», Ленинград. 1968
- Прибылов Г.Н. Методическое пособие по классическому танцу для педагогов-хореографов – Издательство «Галерия», Москва, 1999
- Пуртова Т.В., БеликоваА.Н., Кветная О.В. Учите детей танцевать: Учебное пособие для хореографических студий – Издательство «Владос», Москва, 2004
- Регацони Гвидо Учимся танцевать бальне танцы – Москва. 2001
- Роот З.Я. Танцы в начальной школе: Практическое пособие – Издательство «Айрис дидактика», Москва, 2006
- Стриганова В.М., Уральская В.И. Современный бальный танец: Пособие для студентов институтов культуры – Издательство «Просвещение», Москва, 1978
- Тараканова А.П. Система хореографічного виховання у школах і позашкільних закладах: Навчально-методичний посібник – Київ, 1996
- Пшеничный А.В. Основы народно-сценического танца: Методические рекомендации – Издательство Бартенева, Одесса, 2008
- Худоминский П.В. Основы внутришкольного управлении – Издательство «Педагогика», Москва 1987
Ярмолович Л.И. Классический танец: Методическое пособие – Издательство «Музыка». Ленинград 1986
ВІДДІЛ ОСВІТИ
БОЛГРАДСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РАЙОННИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
ХУДОЖНЬО - ЕСТЕТИЧНИЙ ВІДДІЛ
ШКОЛА
ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
по впровадженню нових технологій на заняттях
хореографічних гуртків
Методична модель організації роботи
з керівниками гуртків
хореографічного напрямку
Автор: керівник зразкового ансамблю
танцю «Натхнення» Алавацька В. В.
Звання «Керівник гуртка - методист»
м. Болград
2014 рік
| 
